Тема: «А вже весна, а вже красна»

(Виховний захід) 

Мета: Вчити дітей замислюватись над власним   баченням зовнішнього і власного внутрішнього світу. Виховувати любов до рідної землі, природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: Червона книга, малюнки із зображенням рослин і тварин, занесених до Червоної книги,  диск з піснею Н. Май «Україно», три корони із зображенням квітів: первоцвіт, фіалка, мати-й-мачуха, костюм Весни, костюм «Червоної книги».

1.     Все оживає, все розквітає,

Тепленький вітерець всіх звеселяє

Струмочки веселі скрізь дзюркотять,

Радісні гості з вирію летять.

2.     Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять

І сонні будять береги,

Біжать, і грають, і дзвенять.

 

3.     Вони дзвенять на всі кінці

«Іде весна!», «Іде весна!»,

Весни ми юної гінці,

Вперед послала нас вона.

4.     Іде весна, іде весна!

За нею ллється срібний спів –

То лине вслід юрба гучна

Весняних днів, веселих днів!

Пісня «Гей весна іде»

І

Гей весна іде

Все навкруг цвіте

На поля сонце ллє

Світло золоте.

ІІ

Потекли струмки,

Он летять пташки,

У лісах і садках

Ожили гілки.

ІІІ

Хвиля вітерцем

Радість нам несе

Йде весна чарівна

Оживає все.

5.     А весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень,

Біла, біла, як лілея,

В квітах яблунь і вишень.

Скрізь блукає,

Все вітає,

Йде і сіє срібний сніг,

Обсипає білий світ.

Стане, гляне сонце в очі

І спочить від щастя хоче.

Весна:

                    Привітанням журавля

                    Я пробуджую поля

                    Небеса і ручаї

                    Та заквітчую гаї

                    І усякий мене зна

                    Відгадали? Я …. (Весна)

Учитель:

                           ­ –  Діти, яка пора року закінчилась?

–       Яка пора року настала?

–       Які ви знаєте весняні місяці?

6.  Як на тебе все чекає –

Нетерпляче виглядає!

І землиця і тваринка,

І комашка, і билинка –

Все хоче пити,

Жити і родити.

Чи принесла ти сюди

Життєдайної води?

Весна:

             Дзвенить вода моя, радіє!

                  Вона, як небо голубіє.

                  Куди не кинеш оком –

                  Біжать стрімким потоком

                  Веселії струмочки –

                  Це мої синочки –

                  Повінь промениста –

                  Доня норовиста

7.     До нас іде весна чудова,

Весела, світла, веселкова!

Скрізь стало радісно і світло,

Все навкруги нараз розквітло.

8.     І квіти скрізь зацвіли

Щоб рідний край пташки знайшли

Така в весні велика сила –

Вона чудова, гарна, мила!

Пісня «Ой весно, весно»

Весна:

– Діти, ви ж любите квіти, правда? Тому я познайомлю вас з першими весняними квітами, а вони вам про себе розкажуть. Кожна квіточка несе не тільки красу людям, а ще й велику користь, бо лікує від хвороб, дає силу і здоров’я.

9.     Первоцвіте, первоцвіте!

     Хочем знати, розкажи,

     Чом у тебе на голівці

     Жовті-жовті пелюстки?

Первоцвіт:

– А я первоцвіт весняний! Починаю цвісти в квітні. Мене ще знали стародавні греки, а в Україні мене вважають за рослину, що оберігає життя. Квіти мої запашні, веселі, світло-жовті, лійковидні. Пелюсточки збирають і сушать, а потім з них виготовляють ліки. Для лікувальних цілей і корені застосовують, і листячко. А з листячка ще й салати роблять, коли так мало вітамінів є. Я допомагаю людям заспокоїти нервову систему, лікую дихальні шляхи.

 

Фіалка:

– А мене ви прекрасно знаєте. Я фіалка чарівна, пахуча, дивовижна, синьо-фіолетова. Цвіту, коли ще й травички  небагато, у квітні, травні повсюди: у лісах, у парках, скверах, на полях. Рослину фіалки збирають всю з коренем і сушать, а потім вживають подрібнений сухий корінець для заспокоєння нервової системи, а квіти з листочками – при ревматизмі і кашлі.

Мати-й-мачуха:

– А мене звуть мати-й-мачуха. Я найперша весняна квіточка. Ще у мене листячка нема, а я вже цвіту! І квіточка у мене жовта-жовта, неначе сонечко. А от коли з’являються листочки, то нижня частинка листочка, якщо його притулити до тіла – гріє, як мама, а верхня холодить, як мачуха. Тому мене так і називають. Я допомагаю виліковувати бронхіти і простудні захворювання.

Весна:

– Ось які квіти я вам дарую. Та ще багато інших. Кожна рослинка, тваринка приходить у світ для добра, тільки треба любити і вивчати цей чарівний світ і тоді ви зрозумієте багато цікавого, незвичного. Бо кожна людина приходить у світ творити добро. Запам’ятайте це і творіть добро, любіть цей світ.

Червона книга:

– Ой, ой! Я до вас так поспішала, бо почула, що тут є діти, які хочуть допомагати природі.

Учитель:

 – Що то за гостя до нас завітала, така цікава.

 

Червона книга:

– Я Червона книга. Червоний колір – це сигнал тривоги. На сторінках Червоної книги записують назви рослин і тварин, яких дуже мало залишилось на землі, а то й зовсім зникають. Треба, щоб люди не знищували природу, а навпаки, допомагали їй. Зараз я вам покажу деякі рослини і тварин, які занесені до моїх сторінок. (Показ малюнків).

     А тепер я хочу загадати вам декілька загадок про рослин і тварин.

Загадки

1. Літом зелений, квітучий, співучий

     Іноді він загадковий і дивний

     Стане у пору осінню чарівний. (Ліс)

2.  Що воно за дивна птиця

     Світла денного боїться?

     Дзьоб гачком, великі очі

     І не спиться їй щоночі. (Сова)

3.  Червонясту шубку має 

      По гілках вона стрибає

      Як намисто оченята

      Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Учитель:

– Спасибі тобі, Червона книго, що ти завітала до нас у гості і розповіла нам про себе.

10.            Все навколо зеленіє,

 Річка ллється і шумить

 Тихо-тихо вітер віє

 І з травою гомонить

 Як тут всидіти у хаті,

 Коли все живе, цвіте

 Скрізь дзвенять пташки крилаті,

 Сяє сонце золоте.

11.           Щоб сонце ласкаве усіх зігрівало,

А сонячний промінь світився в душі,

Бо ж справді нам треба для щастя чимало –

Довкілля прекрасне тобі і мені.

12.           А ще треба сонце – велике й гаряче,

Без сонечка світла не буде й тепла.

Без нього найменша травичка заплаче,

А треба, щоб радість від сонця цвіла.

13.           А на травичці виграє роса,

У кожній квіточці – своя краса

І ночі зоряні, чарівні, світлі дні

Ліси зелені, дорогі мені.

14.           Пташині хори і рясні луги,

І вод весняних повні береги,

Квіток барвистих весняний розмай –

Це Україна наша, рідний милий край.

15.           Джерела і криниці –

Це сховища водиці,

Які я напуваю –

Водою доливаю.

– Чуєш річка берег точить?

Нам про щось вода говорить.

Учитель:

   – Діти, про що нам говорить весняна вода?

Діти:

                   –  Весняна вода напуває поля, озера, річки водою.

Учитель:

                 – А яка ж річка протікає через наше село?

Діти:

                  – Через наше село протікає річка Псел.

Учитель:

                   – Хто знає, чому вона так називається?

Псел – від сарматсько-аланського слова «пса» – вода, тюркського «ол» – річка. Тюркські народи, які прийшли в край пізніше,  очевидно думали, що Пса – це власна назва річки і додали ще одне слово – «вода».

  

16.           Що таке Батьківщина?

За віконцем калина.

Тиха казка бабусі

Ніжна пісня матусі

Дужі руки у тата

Під тополями хата

Під вербою криниця

В чистім полі пшениця

Серед лугу лелека

І діброва далека

І веселка над лісом

І стрімкий обеліск.

Весна:

Моє звертання до людей,

Дорослих і малих дітей.

Погляньте, де ми живемо,

Що на землі ми творимо?

Чом плаче матінка-природа?

Куди зникає її врода?

Чом ріки наші обміліли?

Ліси на звіра обідніли?

Будуєм все, руйнуєм нащо?

Цього й самі не знаєм ми.

Невже ми всі такі ледачі

Ніщо не здатні зберегти?

Давайте разом всі візьмемось

Сади вишневі відновлять,

Поки не пізно схаменемось,

Щоб новим Чорнобилем не запалать!

Нехай політик і учений,

Школяр і навіть немовля

Билинку кожну зберігає,

Щоб цвітом вкрилася земля.